Ми – УКРАЇНЦІ!!! Ми – працьовитий, дружній народ!!! Для кожного із нас – сім’я, діти, любов, повага один до одного, взаємодопомога та інші моральні цінності, – найголовніші у житті. Україна – це край у раю. Для українців Бог дав найкращу Землю. Ми повинні із турботою відноситися до своєї Батьківщини, плекати наших дітей, вкладати у них усе найкраще: любов, повагу та гордість за свою родину.
Сьогодні, 28 липня, наша держава вперше відзначає свято День української державності. У ДП «Тростянецький лісгосп» пройшла низка заходів із нагоди цього свята. Зранку проведені збори колективу з підняттям прапору. Керівник підприємства – директор Віктор Зубко, привітав працівників лісгоспу із новим державним святом, розказав нинішню ситуацію та закликав до єдності усіх нас. По-перше, було вшановано пам’ять хвилиною мовчання вальника лісу Нескучанського лісництва Давидова Миколи Васильовича, який загинув у зоні АТО у 2015 році на Сході країни.
На сьогоднішній момент український народ переживає втрати, знищені вщент села і міста, смерть близьких людей, розграбовані будинки, понівечені долі, сльози маленьких дітей, матерів…
Сьогодні обороняють нашу Державу працівники Тростянецького лісгоспу, а саме: Ігор Басов, Руслан Біданець, Олександр Петруша, Олександр Рибалка, Анатолій Яценко, на строковій службі – Данило Петрук. Вони отримали премію до Дня Української Державності. Також надана матеріальна допомога сім’ям Миколи Давидова та Олександра Кошеля – лісника Маківського лісництва, який зараз у полоні військових РФ. Грамоти до свята отримали працівники нашого підприємства, що були мобілізовані у 2014-2015 роках, а саме: Сергій Бережний, Олексій Івануна, Роман Шевченко, вшанували пам’ять Володимира Васил’єва, який, на жаль, помер черех хворобу, але у 2014-2015 роках боронив нашу країну.
Немає пробачення російським загарбникам, через яких українці втрачають найрідніших: БАТЬКІВ, МАТЕРІВ, ДІТЕЙ…
До могили, де спочиває наш земляк, наш солдат, працівник нашого підприємства – Микола Давидов, були покладені квіти, вшанована його світла пам’ять! «Пробачте мамо, пробачте мої діти, я хотів жити…» Мороз по шкірі… Ми хочемо жити, наші діти хочуть щасливе дитинство, батьки тиху мирну старість… Світе, почуй нас…
У Миколи Давидова росте внучок Олександр (2,5 рочки). У нас буде майбутнє!!! Українці, все буде добре!
