Розчищають завали та висаджують ліс. Це нові реалії життєдіяльності Тростянецького держлісгоспу після місяця окупації. Підприємство оговтується та оцінює масштаби руйнувань «русскава міра». Очевидно, що до чого торкнулася брудна лапа загарбника, живого місця не лишилося.
Понеділок, 28 березня, перший день роботи держлісгоспу після звільнення міста, директор та працівники підприємства запам’ятають назавжди. Говорять, очікували, що побачать підприємство пошкодженим, але щоб наскільки!…не могли навіть уявити… Всі без винятку структурні підрозділи лісгоспу зазнали значних руйнувань. Важко знайти хоча б невеликий клаптик, де б не лишились відбитки війни…
Територія центральної садиби понівечена до невпізнанності. Головний офіс та адміністративне приміщення автопарку вигоріли вщент. Котельня лісгоспу та Музей лісу зазнали значних руйнувань: всі вікна вибиті, музейні експонати понівечені, ворота і двері посічені осколками, побита кулями і осколками техніка, воронки від снарядів у розсаднику декоративних порід, на газонах, клумбах і доріжках.
У порівнянні з рештою будівель, вціліло приміщення Офісу лісництв. Саме там і організували роботу апарату підприємства, для цього потрібно було знову придбати все необхідне, починаючи з листка паперу, ручки, олівця, калькулятора, стільчика, стола, та закічуючи комп’ютерами. Тепла, світла і води в приміщеннях немає. Електрику добувають генераторами.
У садибі Тростянецького лісництва, яке знаходиться у центральній частині міста біля залізничної колії, зруйнований дах, впала стеля, вибиті вікна. Поряд – те, що лишилося від цеху переробки деревини. У 2015-2016 роках цех був повінстю модернізований, оснашений сучасними потужними лініями. Він випускав у місяць 105 кубів готової продукції, основна маса – 70% дуба, і 30 – ясеня, забезпечував роботою і гідною заробітною платою 36 працівників та давав значні відрахування до бюджету громади. Тепер, щоб відновити його роботу, потрібен не один рік і десятки мільонів гривень.
Постараджало від «асвабадітелєй» і Литовське лісництво лісгоспу, що у Климентовому на березі річки Ворскла. На території лісництва знаходиться перлина Сумщини та горідість лісівників – рекреаційна ділянка «Лісовичок». Орківська навала сплюндрувала і це затишне місце.
Попри все, директор Тростянецького лісгоспу Віктор Зубко говорить, що хоч очам боляче дивитись на те, що втрачене, але весь колектив налаштований оптимістично і що все зруйноване готовий відновлювати.
«Запрошуємо фахівців, щоб визначити нанесені збитки, вони сягають сотень мільйонів гривень Тут люди вкладали не тільки матеріально. Наш лісгосп вважався перлиною Тростянця. Ми старались і вкладали душу не тільки в розвиток виробництва, в його ефективну роботу, а й в кожен метр наших газонів, створили досить ефективні робочі місця», – ділиться директор підприємства.
«Зараз ми викликалаи всіх працівників. Прибираємо, саджаємо ліс, намагаємось налагодити реалізацію деревини. Нам потрібні кошти, щоб жити і виплачувати заробітну плату. Люди з такою віддачею працюють!, наче мурахи, прибирають завали. Ми переконані, що з допомогою нашого керівництва галузі, обласних керівників, які допомагають в усьому, разом ми справимось із розрухою і доведемо, що навіть після таких великих руїн ми можемо зробити наше підприємство одним із кращих і ефективних, яким воно й було… Переконаний, що ми покажемо на справах, що дійсно є гідною нацією в числі європейських держав, які нас підтримують. Спасибі їм за цю допомогу», – продовжує керівник.
У Тростянецькому держлісгоспі 220 працівників, 20 з яких зазнали руйнувань власного житла, кілька з них його втратили зовсім… Незважаючи на це, всесь склад підприємства притупив до роботи. Системний адміністратор відновлює електорнні архіви, бухгалтерія обраховує заробітну плату, водії лагодять техніку, працівники цеху переробки деревини та лісництв розчищають завали, готуються до пожежонебезпечного періоду і роблять головну лісівничу справу – висаджують ліс, бо попри все треба дбати про майбутнє! За кілька днів силами тростянецьких лісівників в рамках виконання програм Президента України «Зелена країна» на Тростянеччині додалося до 10 га молодого лісу. Висаджували дуб, сосну, модрину. Загалом висадили до 60 тисяч сіянців. Весь садивний матеріал виростили у власних розсадниках. Всього ж запланували висадити цієї весни понад 50 га.
