Державне підприємство «Тростянецьке лісове господарство» проходить процедуру сертифікації лісів у відповідності до міжнародних стандартів, міжнародних договорів та угод, ратифікованих Україною, чинного законодавства, критеріїв і принципів, розроблених Лісовою опікунською радою (Forest Stewardship Council, FSC), та бере на себе зобов’язання дотримуватись принципів і критеріїв добровільної екологічної сертифікації лісів за системою FSC для України (Стандарт FC-STD-02).
Екологічна сертифікація лісів – це міжнародний економічний інструмент, що використовується для оцінки відповідності виробничо- господарської діяльності підприємств лісового господарства та окремих лісокористувачів вимогам екологічних стандартів та концепції сталого розвитку лісового господарства. Він передбачає проведення процедури, що дозволяє підтвердити те, що продукція заготовлена в лісах, в яких господарство ведеться на принципах сталості. Ця процедура включає сертифікацію лісів, технологічних процесів і лісового менеджменту: охоплює як екологічні, так і економічні та соціальні аспекти ведення лісового господарства.
FSC була створена в 1993 році за ініціативи групи екологічних організацій, лісових компаній, трейдерів, а також лісових профспілок та інших зацікавлених сторін.
Основні принципи створення FSC:
- Міжнародні процеси зі сталого розвитку та управління лісами : конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (Ріо- де-Женейро,1992 рік), конвенція про охорону біологічного різноманіття, конвенція CITES, конвенції Міжнародної організації праці (МОП) та інші;
- Протести ряду екологічних організацій проти обезліснення в тропіках ( 80-ті і 90-ті роки);
- Прагнення великих торгових мереж і провідних екологічних організацій до створення механізму відділення деревини, яка походить з відповідально керованих лісів, від іншої продукції.
Проведення сертифікації здійснюється акредитованими на міжнародному (чи національному на підставі схвалених міжнародних процедур) рівні організаціями. Це гарантує незалежність та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства.
Лісовою наглядовою радою (FSC) розроблено 10 принципів та 56 критеріїв, які визначають як повинно вестися лісове господарство.
Принципи FSC:
Принцип 1. Відповідність законодавству і принципам ЛОР.
Ведення лісового господарства має відповідати чинному законодавству України, міжнародним договорам та угодам, що ратифіковані Україною , а також відповідати Принципам і Критеріям ЛОР.
Принцип 2. Права та обо’язки власників і користувачів.
Довгострокові права на володіння і користування земельними і лісовими ресурсами повинні бути чітко визначені, задокументовані та оформлені згідно з чинним законодавством.
Принцип 3. Права корінних народів.*
Слід визнавати і поважати юридичні і традиційні права корінних народів на володіння, користування і управління їх землями, територіями та ресурсами.
*В Україні відсутні народи, народності, етнічні групи які відповідають визначенню корінних народів, поданому Організацією Об’єднаних Націй, тому Принцип 3 ЛОР не застосовується в Україні.
Принцип 4. Стосунки з місцевим населенням і права працівників.
Лісогосподарська діяльність повинна підтримувати або поліпшувати у довгостроковій перспективі соціально-економічний добробут працівників лісового господарства і місцевих громад.
Принцип 5. Використання лісу.
Лісогосподарські заходи повинні бути спрямовані на ефективне багатоцільове використання продуктів і функцій лісу з метою підвищення економічної стійкості підприємства та одержання широкого спектра екологічних і соціальних вигод.
Принцип 6. Вплив на природнє середовище.
Ведення лісового господарства повинно забезпечувати збереження лісового біорізноманіття і пов’язаних із ним цінностей, водних ресурсів, грунтів , а також унікальних і нестійких лісових екосистем і ландшафтів, підтримуючи тим самим екологічні функції і цілісність лісу.
Принцип 7. План заходів щодо ведення господарства.
План заходів щодо ведення лісового господарства, складений з урахуванням масштабу та інтенсивності проведених робіт, повинен існувати в письмовому вигляді, виконуватися і вчасно уточнюватися. В ньому повинні бути чітко сформульовані довгострокові цілі і завдання ведення лісового господарства, а також способи їхнього досягнення.
Принцип 8. Моніторинг і оцінка.
Відповідно до масштабу та інтенсивності лісогосподарських заходів повинний вестися моніторинг за станом лісу, обсягом лісогосподарської продукції, ланцюжком від заготівельника до споживача, лісогосподарськими заходами, їх соціальними та екологічними наслідками.
Принцип 9. Збереження особливо цінних лісів.
Ведення лісового господарства в особливо цінних для збереження лісах має сприяти підтримці або покращенню відповідних характеристик цих лісів. Прийняття рішення стосовно особливо цінних для збереження лісів повинно плануватися з особливою обережністю, прискіпливо враховуючи усі можливі наслідки.
Ліси, які сертифіковані за схемою Лісової опікунської ради, отримують загальне визнання того, що ведення лісового господарства в них відбувається належним чином.
Сертифікована продукція маркується відповідним логотипом, що гарантує споживачеві законність джерел походження деревини.
Нормативні документи:
Кодекс законів про працю України
Конвекция 110 об условиях труда на плантациях
КОНВЕНЦИЯ 29 про примусову працю
Конвенція 87 про свободу асоціації та захист права на організацію
Конвенція 98 про застосування принципів права на організацію
Конвенція 105 про скасування примусової праці
Конвенція 111 про дискримінацію в галузі праці та занять
Конвенція 138 про мінімальний вік для прийому на роботу
Конвенція про біологічну різноманітність
КОНВЕНЦІЯ про водно болотні угіддя
Конвенція про торгівлю видами дикої фауни
План лісоуправління державного підприємства «Тростянецьке лісове господарство» на 2020 рік
Оцінка можливих соціальних наслідків господарських заходів