Лісові підприємства Німеччини самі приймають рішення про проведення санітарних рубок

Керівник Німецько-українського агрополітичного діалогу Фолькер Зассе під час Міжнародної конференції щодо проблем всихання лісів розповів про досвід Німеччини. З’ясувалися дуже цікаві нюанси. Дивіться та читайте: – У Німеччині ситуація теж досить складана. Це пов’язано з тим, що різні фактори впливають на ліс: циклони, опади, шторми, вітровали і т. д. Тому фітосанітарна ситуація в Германії теж складана. Те, що я бачив в Україні, звісно, мене дуже схвилювало. Тому, що тут ситуація набагато складніша. Хвороба розвивається і приносить економічні збитки підприємствам і лісовий фонд страждає – українське багатство. – Ви сказали, що у Вас також є проблеми, але масштаби менші, ніж в Україні. – Так. – І як Ви їх вирішуєте? Як це вирішується на урядовому рівні? – Давайте скажемо про різницю, чим відрізняється наш підхід від вашого підходу. Мабуть – це найцікавіше. У нас, якщо є спалахи, то проблема вирішується досить швидко. У Німеччині діє досить інтенсивний моніторинг, який теж коштує грошей. Тобто це фінансування. Якщо з’являються шкідники, то є моніторинг, встановлюється прогноз, як це може розвиватись, до яких наслідків це може призвести. А потім ситуація наступна. Лісове підприємство саме має можливість вирішити те, як діяти у цій ситуації. Не треба нікого запитувати. Вони (підприємства) дізнаються, що там є проблема і вони безпосередньо вживають відповідні заходи. І санітарні рубки проводяться досить швидко. Своїми власними силами і контроль тільки опосередкований, вибірковий, для того, щоб запобігти можливим негативним наслідкам. – Що треба було б зробити, щоб виправити ситуацію в Україні? – Одна з найважливіших – це управлінська структура. Вона дуже складна в Україні. І за німецьким досвідом, кращий вихід із цієї ситуації – це спрощення управлінської структури, у цьому зв’язку вся відповідальність від моніторингу до санітарних рубок може бути в одних руках. – Чи окрім санітарних рубок є ще якісь методи? – Є. Це обробка біологічними засобами. – Але вона, мабуть, не досить ефективна? – Вона не досить ефективна. Найефективніше – це швидко знаходити, швидко проводити санітарні рубки і тоді таким чином знизити збитки. – А скажіть будь-ласка, у нас є таке, що санітарні рубки не сприймаються апріорі. Чи є у вас таке і як ви це вирішуєте? – Ви знаєте, у нас теж не просто. Є люди, які вважають, що комахи у лісі – це частина біологічного середовища. Я їх називаю, скажімо, зеленими фундаменталістами. Тобто, нехай вони (комахи) їдять деревину, так як це частина екологічної системи. Знаєте, я зізнаюсь, я маю інший підхід. У мене не такий підхід. Я таки думаю що є потреба в деревині. І потрібно зробити все, щоб все таки захистити ці економічні інтереси. – Як ви вирішуєте проблему і чи є у вас проблеми з суспільством? – У нас менше проблем. Я думаю, що в цей час вони в Україні якось перебільшені. Чому це так? Тут дуже багато факторів. Мабуть, рівень роботи з громадськістю з боку лісівників теж не найкращий. Тут можна собі організувати роботу зовсім на іншому рівні, більш відверто, більш відкрито, більше залучати людей, які вважають, що лісівники щось можуть зробити не так у лісовому господарстві в Україні. Мені здається, що це найголовніший підхід, тобто треба покращити роботу з громадськістю. – Як Ви можете описати головні меседжі, що нам необхідно робити на рівні держави? – Ну, головне, як я вже сказав – це моніторинг. Ми говоримо про німецький досвід. Це інтенсивний моніторинг, але для цього необхідно фінансування, я вже говорив про це. І наступне, це структура управління: треба спростити ці речі. Ми ділимося нашим досвідом. Ми говоримо про те, як це робиться у Німеччині. І якщо люди вважають, що в Україні це доцільно запроваджувати, це як би досвід для прикладу, то, можливо, ситуація покращиться.