Проблема нелегальних рубок в Україні в певній мірі існує. Однак, вона не така велика, як її подають деякі громадські експерти. Загалом, незаконні рубки в Україні складають менше одного відсотка від загальної кількості заготовленої деревини. Про це заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар розповів в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD.
«Ми вживаємо всіх необхідних заходів, щоб з цією проблемою боротися. Боротися з нелегальними рубками дуже складно на Сході та Півдні України. Тому що там лісові масиви дуже розкидані на великих площах. І обходи в одного лісівника досить великі. У західних областях лісова охорона більш потужніша, адже вона краще забезпечена належними засобами. Часто трапляються випадки, коли незаконними рубками займається не звичайне населення, а досить серйозно озброєні особи. Однак, у цьому році динаміка до зменшення незаконних рубок більш позитивна, ніж у попередні роки», – зазначив Володимир Бондар.
Обсяг незаконних рубок за 9 місяців ц.р. значно знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він склав 14 тис. куб. м, що становить 58% від обсягу за цей період 2017 року (24 тис. куб. м).
«В Україні не зовсім гарна економічна ситуація, і тому деякі особи вдаються до нелегальних рубок. Але з цим працює державна лісова охорона, правоохоронні органи. І ці питання значною мірою вирішуються», – сказав заступник Голови відомства.
Володимир Бондар також прокоментував питання щодо незаконного експорту деревини.
«Мені не відомі зафіксовані випадки незаконного експорту дров’яної сировини. В Україні діє мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених (ділової деревини). І випадків перевезення через кордон зафіксовано не було. Принаймні мені вони не відомі. Якщо ж такі речі існують, то їм мають давати відповідну правову оцінку митні, правоохоронні, судові органи», – зазначив він.
Окрім того, журналісти запитали і про позицію Держлісагентства стосовно так званого дослідження британської неурядової організації Earthsight.
«Вони проводили дослідження, не маючи можливості особисто перевірити ті дані, про які вони говорять. На цьому тижні ми врешті побачили цих людей, коли вони вперше після свого дослідження приїхали в Україну. І мені дивно, що вони навіть не володіють лісовими термінами. Не говорячи вже про те, що вони чітко не розуміють предмет того, про що вони говорять», – підкреслив Володимир Бондар.
Він також розповів, повідомлялося про те, що британська організація проводила своє дослідження за якісь грантові кошти. Виявилося, що грантів вони не отримували і працюють за кошти, очевидно, приватні.
Більше того, за словами Володимира Бондаря, існує думка, що ці кошти заплатили їм люди, які безпосередньо мають стосунок до лісової галузі в Україні.
«Отже, їхню позицію, як експертну, оцінювати за таких обставин досить складно. Тим більше, професійного дослідження ними проведено не було. Вже українські активісти говорять, що їхня інформація у цьому дослідженні була перекручена, вона не відповідає дійсності. І тому, як основа для якихось серйозних висновків це дослідження служити не може», – зазначив заступник Голови Держлісагентства.
Стосовно законності чи незаконність рубок, Володимир Бондар сказав, що це можуть визначати особи, які мають відповідні повноваження та освіту.
«Якщо люди, які не перебувають в Україні, стверджують, що якісь санітарні рубки незаконні, то в мене виникає питання: на основі чого вони таке стверджують? Earthsight не навів жодних конкретних даних, які рубки мали порушення. Ми б їх перевірили, і тоді я б міг говорити предметно. Якщо про це говорять некомпетентні люди, то як ми можемо оцінювати ці факти. Наприклад, по вигляду дерева ви можете визначити хворе воно чи здорове? Ви можете сказати, яка в нього хвороба, чи є там шкідники під корою? Непідготовлена люди цього знати не може. Тому говорити про те, що в Україні є велика проблема з нелегальними санітарними рубками я би на сьогодні не став. Чи збільшилися санітарні рубки в останні роки? Так, збільшилися. Але не тільки в Україні. Вони збільшилися і в Польщі, і в Білорусі. Це відповідь на загальносвітову тенденцію змін клімату. І безперечно, проводити санітарно-оздоровчі заходи ми зобов’язані. До речі, зобов’язані відповідно до закону. Лісівники, які здійснюють такі заходи, вони не те, що мають право – вони зобов’язані провести санітарні заходи, якщо вони потрібні, і на тому місці висадити новий ліс», – підкреслив він.
Також заступник Голови Держлісагентства розповів, що більшість лісів у державі на сьогодні потребують догляду за ними, уваги людини. Тому що антропогенний фактор вже раніше був присутній у цих лісах. І без людини, без лісівника, ці ліси або не виживуть, або ж не будуть приносити ту користь, зокрема екологічну, яку б вони мали приносити людям.
«Тому захист лісу, догляд за ним сьогодні набуває колосального значення. І лісівники це якраз ті люди, які доглядають за лісом», наголосив Володимир Бондар.