5 листопада у Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною».
У засіданні взяли участь народні депутати, представники Уряду, іноземних дипломатичних представництв в Україні, громадських організацій, експерти у сфері лісового господарства та екології.
Виступаючи на засіданні, Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер наголосила, що її країна готова надавати експертну допомогу Україні, що стосується лісового господарства, і це відбувається вже зараз.
“Презентоване дослідження “Earthsight” вказує майже виключно на австрійські підприємства, які імпортують деревину з України. У цьому звіті найбільші австрійські підприємства разом з державними лісовими підприємствами України, а також і органи митниці обвинувачуються в тотальній вирубці, яка ведеться в Карпатах, і в тому що вони підтримують і здійснюють контрабанду лісу з України. Ці звинувачення проти цілого сектору господарства, проти австрійських підприємств, без наведення конкретних доказів, є не виправданими, та надзвичайно непрофесійними”, – наголосила Посол.
Вона також підкреслила, що Європейський Союз і Австрія виступають за відміну мораторію на вивезення лісу-кругляку і проти введення мораторію на експорт з України інших видів деревини, оскільки це не тільки позбавляє Україну статті доходів, а й не відповідає нормам СОТ та протирічить Договору про асоціацію між Україною та ЄС.
«Для інвесторів важливі чіткі і прозорі умови придбання та експорту української деревини. Тому ми вітаємо пропозиції про ухвалення нового законодавства у лісовій галузі», – зазначила Посол.
Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук звернув увагу на слова Посла Австрії, яка сказала, що звинувачення повинні бути професійними і об’єктивними.
“З її точки зору вони не є такими. Якщо ми сьогодні говоримо, що якщо ми сьогодні зустрічаємо на 1-му гектарі землі одного чоловіка з грипом, то це не означає, що 50 мільйонів людей в Україні захворіли на грип. Якщо ми маємо в Україні 18 пробних площ невідомо ким досліджених, і говоримо про сотні лісгоспів, які мають порушення в рубках, це не говорить про об’єктивність. А я говорю про об’єктивність”, – зазначив Юрій Марчук.
“Чому в Лондоні є офшори і чому Великобританія їх не закриває? Невже це проблема українських лісівників? Чому компанії, які сьогодні входять до складу Євросоюзу в країнах – Румунія, Австрія, Угорщина, Польща працюють в рамках Євросоюзу і купують деревину і бренд України в цьому питанні, як сказала посол Австрії, «мажеться» не зовсім коректно?Я хотів би сказати, що та деревина, про яку ми так багато говоримо, експортується в Євросоюз і не тільки з 96-го року. Питання дотримання стандартів між Україною і ЄС – це питання економічних угод. І кожен повинен відповідати за своє. І коли в цьому залі представники міністерства, які формують політику, екологічна інспекція, яка контролює, митниця, яка контролює, податкова, яка контролює, і всі вони говорять, що вони всі не працюють, то у мене з’являється питання: як невелика компанія в Англії зуміла так серйозно підійти до цього питання? Я нікого не звинувачую у цьому питанні, бо лісгоспи – це більше 400 підприємств, це більше 70-ти тисяч працюючих в галузі, це – престиж їх професії, престиж їх дітей, онуків, роботи на український ліс і на державу. Тому я – за об’єктивність, за те, що проблема є і її потрібно вирішувати…”, – підкреслив Голова Товариства лісівників України.
Завідувач сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Любов Полякова зазначила, що робота круглого столу була побудована таким чином, що учасники не мали можливості поставити питання щодо оприлюдненої інформації.
Стосовно представленого звіту громадської організації «Earthsight», то питання фінансування даного дослідження та організації залишилось відкритим. Також вона наголосила, що у цьому досліджені існує посилання на звіт, який було опубліковано значно пізніше, аніж дослідження «Earthsight». Тому виникає дуже багато запитань стосовно професійності даного дослідження.
Кореспондент газети “Деревообробник” Василь Масюк заявив, що дослідження британської організації назвати інакше як пасквілем він не може. “На превеликий жаль, це не є дослідженням, і посилатися на нього, як на дослідження, є некоректно”, – сказав він.
Василь Масюк пояснив, що у цьому документі немає методології, фактів, і не зроблено висновків. Окрім того, він звернув увагу на речі, які є наклепницькими у цьому звіті, зокрема, щодо неправдивих і завищених даних стосовно незаконних рубок в Україні.
“Це “дослідження”, на превеликий жаль, дуже вдаряє по іміджу українських деревообробників за кордоном. Там зазначені нереальні цифри”, – повідомив Василь Масюк.
Директор Національного представництва FSC в Україні Павло Кравець констатував, що організатори круглого столу підійшли до його підготовки упереджено, не надавши їм можливість розповісти про те, як їхня організація реагує на виклики в лісовому секторі України.
“Збалансованість та конструктивізм при організації круглого столу було втрачено”, – підкреслив він.
Павло Кравець також намагався донести думку про необхідність вирішувати причини негараздів, а не наслідки, зокрема, прийняття національної лісової політики та стратегії, скасування дискримінаційного оподаткування галузі, відновлення фінансування лісового господарства на Півдні та Сході країни, усунення диспропорцій в лісовому законодавстві.
Голова Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської бізнес асоціації Богдан Цуприк у своєму короткому виступі звернув увагу на те, що останні роки дискусія йде переважно про інституційну реформу управління лісовим господарством.
“В цілому, обговорювані сьогодні проблеми показують, що вони не мають жодного стосунку до інституційної реформи в аспекті створення окремої юридичної структури. Це показує, що питання створення єдиної юрособи дійсно не актуальне, і не дивно, що воно досі не реалізоване. Актуальним є питання розподілу господарюючих та контролюючих функцій, але не зміни структури організації. І в цьому позиція Європейської бізнес асоціації. Ми не вважаємо, що існуюча структура якимось чином є проблемною”, – підкреслив він.
Прес-служба Держлісагентства