Шановні читачі районної газети,жителі району!Проїжджаючи шляхами Камінь-Каширщини, відвідуючи ліси, останніми роками ми спостерігаємо появу «червоного» лісу. Відбувається всихання соснових насаджень. І це явище фахівці вже назвали «зеленою пожежею». Зеленою – тому, що на очах горить молодий ліс, хоч і без вогню. Пожежа – тому, що масштаби поширення значні і швидкість набуває обертів. Зрозуміло, що люди нашого району, для яких ліс завжди мав і має особливе значення, стурбовані. Нерідко у бік лісівників звучать звинувачення. Мовляв, сухий ліс стоїть, з нього облітає кора, втрачається товарність деревини. А в той час лісівники проводять рубки в насадженнях, які на вигляд цілком здорові. При цьому дуже часто вирубується деревина в ягідниках, яких і так стає дедалі менше…Жителі району логічно цікавляться, чому одразу вибирається сухостій і в чому взагалі причина всихання соснових насаджень.Ми спробуємо пояснити це складне явище простими словами. Як і будемо намагатися в деталях описати, що, коли і чому для порятунку лісу роблять лісівники.Для початку спинимось на причинах виникнення всихань і наслідків, до яких це може привести.
Чому всихає сосновий ліс
На думку науковців і лісівників (у цьому позиції сторін збігаються), основною причиною всихання соснових насаджень в умовах Українського Полісся є високі літні температури повітря. Останні два роки взагалі виникла засуха. Це пов’язано не лише зі зміною клімату. Є думки, що до такої ситуації призвело необдумане осушення Українського Полісся. Мабуть, це і стало основною причиною зниження рівня води. Лише за скромними підрахунками, з території району «випарувалось» декілька мільярдів тонн води. Фактично в районі не стало боліт. А ліс як живий організм відчуває нестачу вологи дуже тонко і болісно. За своєю природою хвойні дерева в здоровому стані здатні самотужки боротись зі шкідниками, які їх «атакують». Цей процесполягає в тому, що при укусі комахи негайно виділяється живиця, яка блокує комасі місце її «атаки». При дефіциті води дерева ослаблюються і їм усе важче стає захищатися. Якщо шкідників багато, дерево не встигає блокувати всі укуси комах. У цьому випадку відбувається зараження дерев яйцями комах, які, до того ж, є переносниками специфічних хвороб дерев. Це як у людей: слабкий імунітет – перша причина виникнення багатьох хвороб.
Причини і наслідки
Нині вже встановлено причини виникнення і зроблено прогнози розвитку цього явища. Але вивчення процесів не припиняється. Його постійно проводять науковці,зокрема,фахівці Українського науково-дослідного інституту лісового господарства ім. Висоцького, а саме його поліський філіал. Дослідження проводить група науковців під керівництвом кандидатасільськогосподарських наук Василя Бородавки. У результаті досліджень науковців дійшли висновку, що основним шкідником, який вражає дерева, є верхівковий короїд. Він,до речі, переносить спори грибів, які врезультаті укусів шкідника потрапляють в дерево і викликають ще одне захворювання дерев – судинні мікози, тобто «закупорку судин».У лісівників часто запитують, чому не проводиться обприскування хворих лісів. На жаль, застосувати цей метод неможливо через його неефективність. Ці шкідники не харчуються хвоєю дерев, вони поїдають м’який камбіальний шар, який розміщений між корою дерева і самою деревиною, порушуючи при цьому «кровообіг» дерева. Тому обприскування не приведе до бажаного результату. Натомість відбудеться хімічне «отруєння» території.
Навіщо вирубуються сусідні з ураженими здорові дереваЄдиним способом боротьби з цим захворюванням, на жаль, було і поки залишається проведення рубок. Так роблять лісівники сусідніх Білорусі, Польщі. Така ж практика підтверджується досвідом інших європейських країн. При цьому науковці рекомендують прибирати одночасно і зеленінасадження, які оточують «вогнище» на висоту падіння дерева. Хочемо пояснити, чому саме так. Цей шкідник утворює великі «гареми». Один самець оточує себе «компанією» з близько 30 самок. При цьому одна самка відкладає до 60 яєць. За таких погодних умов відбувається до трьох вильотів і спарювань. Тобто чисельність жука росте в геометричній прогресії. Люди, які працюють на розробках, спостерігають тисячі вихідних отворів розміром до 1 мм. Уявіть кількість жуків, які вилітають і бажають їсти та розмножуватись!Є думка, що дальність польоту жука для заселення може сягати до 3 км. Але навіщо перелітати далеко, якщо «квартири» поряд? Тому основним об’єктом атаки є дерева, які оточують місце вильоту. І дійсно: з власного практичного досвіду вдалося переконатися, що,вибравши лише сухі дерева, не вдається покращити ситуацію. Практично на всіх суцільних ділянках, які вирубувались в межах вогнища поширення короїда, відбулись «виходи» за межі ділянок. Саме тому рекомендується проведення рубок з буферними зонами на висоту дерева. Але при цьому будуть вирубуватись сирі дерева. Саме це й стає першою причиною обурення громадських «активістів».
Лісівники не рубають «що і коли хочуть»
Лісівники проводять рубки лише відповідно до Санітарних правил у лісах України. При цьому суцільні санітарні рубки проводяться винятково після обстеження насаджень комісією, до складу якої обов’язково має входити представник спеціалізованого органу, в нашому випадку це – ДП «Херсонлісозахист». На жаль, не сприяє оперативності проведення необхідних санітарних заходів і законодавство. Зокрема. в останній редакції Санітарнихправил, відповідно до яких і проводяться оздоровчі рубки, є визначення, що лісонасадження з повнотою 0,1 – це ліс. Тоді як у старій редакції Правил це було відмічено, що при пониженні повноти насадження до критичної – а це повнота 0,3– в лісах виникають процеси, які різко знижують захисні властивості дерев та насаджень в цілому, і такі дерева стають легкою здобиччю шкідників та хвороб.Оновлені Правила фактично позбавили лісівників можливості оперативно реагувати на ті виклики, які кидає нам сьогодення.
Лісівники відкриті до діалогу. А ви?
Окремо хочемо спинитись на діяльності окремих «активістів», які своїми діями перешкоджають проведенню лісогосподарських заходів, зокрема, рубань. Мотивація така: мовляв, це ще їхні діди та батьки садили ці ліси.Якщо подивитись на цей процес більш детально, то це дійсно так. І рішення про заліснення деградованих земель було правильним. Але при цьому хочемо наголосити на деяких моментах. Перше: в 50-60 роках минулого століття, коли було проведено заліснення,над цим дійсно працювало місцеве населення. Але посадковим матеріалом забезпечували людей лісогосподарські підприємства, які ці сіянці і саджанці вирощували. Крім того, людям держава виплачувалаза це кошти. По-друге: люди, які проводили посадку лісу,теж отримували за це гроші, тобто вони працювали не на себе, а знову таки – на державу. Тому очевидно, що ліси є державною власністю. І не логічно говорити про те, що цей ліс має належати комусь окремо.І третій момент: не може повноцінно функціонувати держава, в якій лікар буде приймати рішення щодо дій, які потрібно проводити, наприклад, у лісі. А лісівник з бензопилою піде в операційну і буде проводити хірургічні операції. Кожен повинен займатись своєю справою і виконувати свої обов’язки відповідно до встановлених Правил та Законів. Перешкоджання проведенню необхідних оздоровчих заходів – санітарних рубок у лісі – може привести до того, що соснові насадження у недалекій перспективі в Україні просто зникнуть.Хіба ми цього хочемо?
Сергій ВІРУЦЬКИЙ, інженер охорони та захисту лісу ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».