Держлісагентство при започаткуванні розробки проекту Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства виходило з того, що необхідно врахувати думки різних середовищ – експертних, наукових, практичних, управлінських – для того, щоб напрацювати документ, який би міг стати основою для прийняття подальших рішень і Парламентом, і Урядом з метою наступного ефективного реформування лісової галузі. На цьому наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час засідання парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин.
«При розробці нашого проекту Стратегії, ми сформували робочу групу із представників різних середовищ. Ці люди працювали над документом, який потім був винесений на обговорення з громадськістю. Безперечно, цей документ був рамковий, він давав вектори розвитку», – зазначив Володимир Бондар.
Проте, за його словами, запропонований альтернативний варіант проекту Стратегії реформування лісової галузі, на його думку, зробить лісове господарство «не живим». Тому що, як показує практика, певні положення, в кінцевому випадку можуть призвести до закінчення не лише реформування, а й існування всієї лісової галузі України.
Заступник Голови Держлісагентства розповів про основні норми проекту Стратегії, напрацьованої робочою групою відомства.
«По-перше, був зроблений аналіз ситуації, яка є в галузі на сьогодні. І які напрями розвитку мали б бути ключовими для того, щоб галузь вийшла на певні перспективи розвитку. По-друге, це структура управління галузі. Повністю погоджуюся щодо необхідності розділення управлінських та господарських функцій. І в нашому проекті Стратегії ми передбачили, що господарські функції здійснюються на відповідному рівні, і завершуються на обласному рівні. Управлінські функції були збережені на рівні держави, і були розподілені на визначення політики та її реалізацію у сфері лісового господарства. Окремо була визначена функція охорони, яка мала б бути передана Держлісагентству. І окремо визначалася функція контролю, яка в основному має бути в системі Міністерства екології та природних ресурсів. Це, на нашу думку, найбільш оптимальний розподіл функцій», – повідомив Володимир Бондар.
Він також зазначив, що окремо в проекті Стратегії визначалися перспективи фінансування галузі. «Питання фінансування галузі до сьогодні стоїть дуже гостро. Тому, що зараз у проекті бюджету немає ні копійки на створення нових лісів, функціонування лісгоспів Півдня і Сходу України, а люди вже третій рік не отримують заробітної плати. У той час, як доводиться забирати частину заробітної плати в інших підприємствах і передавати у ті регіони, щоб не було заборгованості. Люди добровільно жертвують свої кошти, щоб утримувати працівників з інших підприємств», – розповів заступник Голови відомства.
Щодо розподілу фінансування в середині галузі, то за словами Володимира Бондаря, єдиним правовим і ефективним механізмом є створення Лісового фінансового фонду, і джерела якого були прописані.
«Ідея створення такого фонду найшла своє втілення у відповідному Указі Президента України. Існування такого бюджетного механізму дасть можливість справедливо перерозподіляти кошти в галузі. На жаль, цього в альтернативному проекті Стратегії немає», – зазначив він.
Окрім того, Володимир Бондар зупинився на низці важливих моментів. які необхідно вирішити, зокрема, щодо рівної системи продажі деревини та єдиного обліку для всіх лісокористувачів.
«Держлісагентство напрацювало законопроект про продаж деревини, який передало у відповідний комітет Верховної Ради. Ця система має розповсюджуватися на всіх лісокористувачів. Ми напрацювали проект постанови Уряду, який погодили з усіма зацікавленими сторонами, міністерствами та відомствами – про загальну систему обліку деревини. Адже на сьогодні деревина облікується лише в системі Держлісагентства. Але він досі не направлений на розгляд Уряду», – повідомив заступник Голови Держлісагентства.
Володимир Бондар також пояснив питання неможливості приватизації лісів, адже приватизація чи надання у концесію, особливо в умовах такої низької правової ті політичної культури, неодмінно призведе до знищення наших лісів.
«Практичний механізм реалізації ідеї створення єдиного на всю Україну підприємства може призвести до проходження через систему приватизації. Поясню чому. Сьогодні всі підприємства лісової галузі знаходяться у переліку підприємств, визначених Урядом та Парламентом, які не підлягають приватизації. Будь-яка зміна, чи перехід їх в іншу структуру, неодмінно призведе до виведення цих підприємств з цього переліку, а отже і дозволить приватизацію чи концесію. При ліквідації державних лісогосподарських підприємств і створенні нової акціонерної компанії буде необхідно одночасно по всій Україні провести лісовпорядкування та відповідно розробити нові лісовпорядні плани. Це призведе до колапсу», – наголосив заступник Голови відомства.
Окрім того, лісокористувачів сьогодні визначають органи місцевого самоврядування і органи місцевої влади. При такому переході значна частина лісів буде втрачена для держави, вони перейдуть у комунальну власність.
«Зазначу, що реформа місцевого самоврядування передбачає створення територіальних громад і наповнення їх податками. У деяких районах на 70% наповнення бюджету йде від лісової галузі. У іншому випадку кошти будуть йти до єдиного підприємства. При прийнятті такої моделі ми отримаємо зміну лісокористувачів, які в більшості будуть підприємствами обласної комунальної власності, або ж приватної. Це єдине підприємство отримає лише ліси Півдня та Сходу, і проблема знову не вирішиться», – звернув увагу Володимир Бондар.
Тому, за його словами, у проекті Стратегії, розробленої робочою групою Держлісагентства, було передбачено заборону передачі лісів у концесію.
Серед міжнародних прикладів реформування лісової галузі Володимир Бондар виокремив досвід Польщі.
«Так, ми можемо рухатися до тієї моделі, яка є в Польщі та передбачає наявність лісгоспів, і центральної структури. Наприклад, там заготівля деревини відбувається приватними бригадами, відсутня переробка в лісгоспах. І ми до цього маємо йти. Нам є, куди рухатися. Але при реформуванні мають чути саму галузь, фахівців», – підкреслив він.
Підсумовуючи, заступник Голови Держлісагентства наголосив, що Стратегія має бути справді стратегією розвитку галузі, щоб лісове господарство України працювало: «Дійсно дискусію та обговорення потрібно проводити. Сподіваюся, що це обговорення вийде на позитив для галузі і в цілому для держави».