Саміт Україна-ЄС залишився у пам’яті не лише через #зраду по безвізу. Не менш резонансною виявилася й інша #зрада – можливе скасування мораторію на експорт необробленої деревини.
Суперечки навколо цього рішення не вщухають.
Прихильники скасування звертають увагу на те, що мораторій не дав істотного економічного ефекту, а головне – не вберіг українські ліси від варварського вирубування. Крім того, таке грубе порушення як Угоди про асоціацію, так і норм СОТ суттєво погіршує імідж України.
Противники скасування набагато активніші. Вони оперують емоційнішими аргументами, звинувачуючи ЄС у бажанні забрати собі виробництво з доданою вартістю, залишивши Україні тільки право поставляти до Європи необроблену сировину. І головне – скасування мораторію, на думку його противників, призведе до екологічної катастрофи в країні.
У такій ситуації внесення в Раду рішення про скасування мораторію може виявитися іскрою в бочці пороху.
Як неофіційно кажуть депутати, провести це рішення буде ще складніше, ніж антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу. В обох випадках – багато репутаційних ризиків, однак тоді був “пряник” у вигляді безвізу. У контексті інсайдів про можливість перенесення рішення щодо України на невизначений термін цей пряник, а також обіцянки виділити макрофінансову допомогу в розмірі 600 млн євро вже не здаються дуже привабливими.
Разом з тим, в уряді є розуміння, що мораторій не досяг обіцяних цілей. “Мораторій не вирішує проблеми незаконної вирубки лісу або підтримки нашої деревообробної галузі. Ця заборона створює більше проблем, ніж вирішує”, – заявила раніше в інтерв’ю ЄвроПравді заступник міністра аграрної політики Ольга Трофімцева, додавши, що незважаючи на дію мораторію, виробники продовжують скаржитися на дефіцит сировини на внутрішньому ринку.
За її словами, “з введенням мораторію на експорт лісу вся торгівля фактично перейшла в тінь. Просто майже на 100% пішла контрабанда. Виходить, ми від мораторію маємо тільки збитки, а наживається на цьому хтось інший. При цьому незаконна вирубка від цього теж не зупинилася, тому що контролю як не було, так і немає”.
Позиція Мінагрополітики є однозначною – “мораторій треба скасовувати, але замінивши його іншими формами підтримки”. Подібну оцінку поділяють і в інших міністерствах, включаючи і Мінекономрозвитку.
Проте досі незрозуміло, що саме має прийти на зміну мораторію. Завдання ускладнюється тим, що це рішення має бути проголосовано в Раді, “підігрітою” заявами про здачу національних інтересів.
Отже, уряду доведеться сісти на дуже складний шпагат – усунути порушення міжнародні зобов’язання України, уникнувши повної лібералізації галузі.
При цьому можливості “залити проблему грошима” – наприклад, замінивши мораторій пільгами для вітчизняної деревообробки, – Кабмін також не має.
Втім, зовсім не виключено, що разом зі скасуванням мораторію депутатам як “підсолоджену пігулку” запропонують проголосувати і за фінансові стимули для галузі. Гроші на які уряд все ж знайде.
Ключове питання: яке рішення, зрештою, ухвалить уряд?
На початку цього року в Кабміні (тоді ще – Арсенія Яценюка) впритул підійшли до вирішення цієї проблеми, запропонувавши альтернативу забороні. Цією альтернативою мала стати система аукціонів, за якими першочерговий доступ до купівлі отримували українські компанії, а вже залишки продавалися серед експортерів.
Ця схема також виглядала сумнівно з точки зору зобов’язань України, однак з точки зору її розробників була єдиним можливим компромісом між зобов’язаннями країни і наполяганнями народних депутатів.
Зрештою, цей законопроект так і не було винесено на голосування – після відставки уряду його відкликали.
Зараз, як зазначають співрозмовники ЄвроПравди, цей варіант вже не є актуальним – ЄС виступає проти такого компромісу.
Нове компромісне рішення зараз намагаються створити в Кабміні, і цю роботу курує особисто прем’єр-міністр. Більше того, список можливих компромісів був надісланий до Європейської комісії ще напередодні саміту – цей лист і дав президенту Єврокомісії Жану-Клоду Юнкеру підстави говорити, що проблема буде вирішена “в наступні кілька тижнів”.
Остаточний результат ще незрозумілий, але відомі основні ідеї уряду.
Зокрема, уряд не піде на запровадження повного мораторію не лише на експорт, а й на продаж на внутрішньому ринку. Цей крок, який запроваджується з огляду на охорону довкілля, був би цілком легальний з точки зору міжнародного права. Інтереси деревопереробних компаній поки видаються важливішими за екологію.
Втім, це не виключає можливості часткових обмежень, введених і на внутрішньому ринку – такий підхід автоматично легалізує і обмеження для експортерів.
Також малоймовірною є заміна мораторію експортним митом – до такої практики ЄС ставиться вкрай негативно, ненабагато краще, ніж до повної заборони.
Хоча саме ідею експортних мит в тому чи іншому вигляді українські власті пропонують ЄС на кожній зустрічі.
Зокрема, новий механізм може бути скопійовано з нещодавньої схеми реєстрації контрактів на експорт металобрухту. Тобто експортне мито (орієнтовно – 20 євро за тонну), а на додачу – обов’язкова реєстрація експортних контрактів у МЕРТ.
Втім, варто згадати, як ЄС боровся з аналогічною схемою експорту металобрухту, щоб зрозуміти – подібний механізм навряд чи влаштує Європу.
У такій ситуації
можливим виходом може бути формальне зняття заборони одночасно зі створенням штучних перешкод, що роблять експорт деревини економічно невигідним.
Наприклад, експорт, можливий лише через один митний пункт пропуску. Можливо – не на кордоні з Європейським Союзом, що потребуватиме додаткового транспортного плеча.
Наскільки таке рішення відповідає зобов’язанням України? Лише частково. Адже норми СОТ передбачають в якості порушення не тільки заборону, але й обмеження експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, а також обмеження транзиту. Однак довести факт навмисного запровадження обмеження набагато складніше, ніж опонувати прямій забороні.
У будь-якому випадку – підсумковий варіант може бути обраний вже дуже скоро. 30 листопада новий механізм мають обговорювати у Верховній раді.
І нарешті – про екологію. І тут, мабуть, новини найгірші.
Річ у тім, що повноцінний контроль за вирубкою можливий лише в умовах абсолютно легального і прозорого ринку. Коли для компанії простіше придбати легальну ліцензію, кошти від якої підуть на відновлення лісів, ніж діяти за тіньовими схемами.
Водночас будь-які обмеження лише збільшують стимул до нелегальної діяльності. А отже, нелегальна вирубка і контрабанда, як і раніше, будуть більш привабливі, ніж легальна діяльність.
Автор: Юрій Панченко,
За матеріалами “Європейської правди”