Знову «сюрприз» для мисливського господарства – Законопроекти, що забороняють полювання зі свинцем, боротись із вовком та додають інших клопотів
У жовтні депутати Верховної Ради України прийняли у першому читанні відразу два Законопроекти, які, на думку авторів цих документів, приводять українське законодавство у відповідність до міжнародних угод, але, з іншого боку, вносять багато змін до мисливського законодавства і, здебільшого – негативних, таких, що можуть поставити на коліна вже і так ледве дихаюче мисливське господарство.
Йдеться про Законопроект № 3445 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо охорони фауни та флори згідно з міжнародними угодами), поданий народними депутатами України А. Дирівим, І. Рибаком і П. Дзюбликом, та Законопроект № 2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни…), поданий народними депутатами П. Дзюбликом, А. Дирівим, О. Єднаком, О. Ленським, С. Барною.
Законопроектами № 3445 та № 2023 пропонується внести найбільше згубних змін до Закону України «Про мисливське господарство і полювання».
Ними ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
– використання набоїв із свинцевим шротом в усіх поясах особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води, об’єктів питного водопостачання, на відкритих водоймах, що відносяться до джерел питного водопостачання;
– стріляти по зграях птахів і скупченнях тварин;
– облавне полювання «котлом», «підковою»;
– провозити заряджені рушниці в машинах у мисливських угіддях і перебувати з рушницею в загоні під час облавного полювання;
– переміщування гнізд і лігвищ, добування потомства мисливських видів із гнізд;
– полювання на тварин, які потерпають від голоду, потрапляють у глибокий сніг, наст, ожеледицю, на обмерзлих птахів, що знаходяться в ополонках, на безпомічних тварин;
– відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин у природно-заповідних зонах;
– використовувати сітки та пастки. Виключенням є їх використання для відлову тварин живцем з метою їх переселення або з науковою метою.
Вовка вилучено зі списку хижих шкідливих тварин, тобто його відлов та відстріл під час полювання на інші види мисливських тварин, а також полювання на нього за спеціальним дозволом не в мисливський сезон заборонено.
Також Законопроект № 2023 вилучає зі списку шкідливих тварин – сороку.
Пісочників та плавунців додано до виключень серед птахів, на яких можна полювати у серпні-грудні.
До Закону «Про тваринний світ» пропонується внести зміни, за якими до заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу додано газ, струм, дим, холодну метальну і пневматичну зброю, пастки, капкани, прилади нічного бачення, включаючи тепловізори.
У Законі «Про захист тварин від жорсткого поводження» пропонується розширити поняття жорсткого поводження з тваринами, також вважається за потрібне ЗАБОРОНИТИ:
– використання зображення мисливських тварин, як мішені при навчанні або у змаганнях;
– фізичним особам регулювати чисельність тварин, що мешкають у населених пунктах, окрім пацюків і безхребетних;
– у населених пунктах надавати фотопослуги з використанням тварин;
– використовувати ведмедів та вовків для проведення змагань і притравки мисливських собак.
У разі прийняття цих Законопроектів фізичні та юридичні особи будуть зобов’язані узгоджувати з біосферним заповідником, національним природним парком, регіональним ландшафтним парком усі питання господарської діяльності, як-то рубки, сінокосіння, випасання худоби, будівництво і т.д. на території таких зон. Документацію по лімітах на спеціальне використання природних ресурсів у природно-заповідних зонах має розглядати Громадська комісія.
Підготував Роман НОВІКОВ
Коментарі Мінагрополітики
та Держлісагентства
Мінагрополітики та Держлісагентство мають іншу думку щодо цих змін. При Мінекології створені робочі групи, які напрацьовують відповідні нормативно-правові акти із залученням фахівців Національної академії наук України, Міністерств, центральних органів виконавчої влади, фахівців відповідного профілю, міжнародних і всеукраїнських громадських організацій та народних депутатів України, які готують відповідні нормативно-правові акти, що враховують увесь комплекс заходів з імплементації відповідних Директив, починаючи від фахового перекладу та трактування окремих норм і положень Директиви до підготовки нормативно-правової бази.
На думку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, Законопроектами вибірково вихоплюються окремі положення Директив та пропонується внесення змін, які в окремих випадках звужують діючі вимоги до охорони певних об’єктів тваринного світу.
Так, запропоновані зміни щодо заборони на перебування з рушницею в загоні під час облавного полювання є неприйнятними, адже вони виокремлюють групи «привілейованих» мисливців, які будуть перебувати на полюванні зі зброєю на стрілецьких номерах. Разом з тим, місцеві мисливці, які часто виконують роль загоничів, бо найкраще орієнтуються у своїх угіддях, не зможуть навіть брати на полювання зброю, оскільки її заборонено передавати стороннім особам або залишати без нагляду. Крім того, слід зауважити, що в основному зброю в загоні застосовують власники собак у випадку загрози їхньому життю під час нападу кабанів чи вовків.
Згідно з чинним мисливським законодавством полювання заборонено на відстані ближче, ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей. Цю норму необґрунтовано пропонується збільшити до одного км від межі населених пунктів, до п’яти км для міст обласного підпорядкування та до 10 км для обласних центрів. Слід враховувати, що полювання заборонено також на відтворювальних ділянках, площа яких становить не менше 20% від площі мисливських угідь, які виділяються на кращих, для відтворення тварин, угіддях і розміщені у віддалених від населених пунктів місцях. Розширення заборонених для полювання зон навколо меж населених пунктів призведе до переносу відтворювальних ділянок ближче до меж населених пунктів, що, відповідно, негативно позначиться на відтворювальній здатності тварин, а також збільшить кількість випадків потрав сільгоспкультур дикими тваринами і відповідної реакції населення, направленої на захист посівів шляхом незаконного добування тварин.
Щодо питання заборони використання свинцевого шроту у санітарних зонах джерел питної води та на відкритих водоймах, які відносяться до джерел питного водопостачання, слід зазначити, що проблематичним є дотримання такої норми, адже такі об’єкти не винесені в натуру і населення не поінформоване про межі санітарних зон чи віднесенні певних водойм до джерел водопостачання. Під час полювання використовується незрівнянно менше свинцю, ніж виділяється автомобільним транспортом при використанні етилованого бензину чи викидається в середовище промисловими об’єктами. Альтернативою свинцевому шроту може стати шріт, вироблений зі сплавів заліза, цинку, вісмуту, олова, вольфраму, молібдену тощо. Виготовлення такого шроту є більш дорогим, крім того, потребує заміни зброї, але значна частина мисливців України володіє зброєю старих зразків, яка не розрахована на використання більш твердих боєприпасів і може створювати небезпеку для мисливців через її пошкодження. Вирішення цієї проблеми потребує комплексного підходу з урахуванням екологічних, соціальних, економічних, виробничих, психологічних чинників. Безальтернативна заборона використання свинцевого шроту, без урахування усіх чинників, призведе до негативних наслідків – підвищення рівня браконьєрства та, відповідно, до неповаги та невиконання норм Закону.
Також, неможливо погодитись із деякими запропонованими змінами до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», наприклад, доповнення статей 18, 21, 24 щодо узгодження з біосферним заповідником, з національним природним парком та з регіональним ландшафтним парком питань соціально-економічної діяльності юридичних та фізичних осіб, яка здійснюється у межах території біосферного заповідника. Соціально-економічні права людини гарантуються Конституцією України – це можливість людини реалізовувати свої здібності й одержувати кошти для свого існування, беручи участь у виробництві благ. Також Конституцією України закріплено право на власність (стаття 41), право на підприємницьку діяльність (стаття 42), право на працю (стаття 43), право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (стаття 44), право на відпочинок (стаття 45), право на соціальний захист (стаття 46), право на житло (стаття 47). Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
З огляду на вищезазначене, Мінагрополітики та Держлісагентство вважають, що Законопроекти
№ 3445 та № 2023 потребують доопрацювань.
Коментарі Українського
товариства мисливців і рибалок (УТМР)
Найбільший користувач мисливських угідь УТМР теж висловив свою думку щодо цих Законопроектів.
В УТМР вважають, що «заборона використання набоїв зі свинцевим шротом в усіх поясах особливого режиму зони санітарної охорони джерел питної води та об’єктів централізованого питного водопостачання та на відкритих водоймах, що відноситься до джерел питного водопостачання» не є актуальною для України, кількість пострілів під час полювання настільки мала, що потрапляння свинцю до води може бути шкідливим тільки у випадках масового комерційного мисливства в Україні, а воно відсутнє.
Крім цього, під дію цієї норми Закону можуть потрапити практично всі водні об’єкти України, що відносяться до мисливських угідь. Слід зазначити, що такі об’єкти не винесені в натуру і населення не поінформоване про межі санітарних зон чи віднесенні певних водойм до джерел водопостачання.
Крім того, більшість мисливці в Україні мають мисливську вогнепальну зброю, що виготовлена у минулому та позаминулому столітті, і яка не розрахована на використання набоїв спорядженими кулями, картеччю, шротом, виготовлених зі сталі.
Заміна свинцевого шроту на сталевий може створювати небезпеку та призвести до травматизму мисливців, бо під час його використання можливе пошкодження мисливської зброї.
Таке обмеження доцільно запровадити хіба що для першої зони санітарної охорони джерел питної води та об’єктів централізованого питного водопостачання.
Наступне. Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на відстані 10 км від обласних центрів, міст обласного підпорядкування – п’ять км і не ближче одного км від міської межі всіх інших міст і населених пунктів.
Згідно з діючим Законодавством полювання заборонено на відстані ближче, ніж 200 метрів від будівель, де можливе перебування людей. Крім цього, полювання заборонено на відтворювальних ділянках, площа яких становить не менше 20% від площі мисливських угідь і розміщені вони у віддалених від населених пунктів місцях.
Мисливські угіддя розташовані у безпосередній близькості до населених пунктів, на яких користувачами проводяться комплексні заходи, спрямовані на відтворення мисливських тварин, здійснюється боротьба з браконьєрством, відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, тому, запропоноване встановлення необґрунтованої заборони полювання від меж населених пунктів змусить користувачів мисливських угідь переносити відтворювальні ділянки ближче до населених пунктів, що негативно позначиться на відтворювальні здатності тварин, та лишає можливості користувачів вести боротьбу з хижими та шкідливими тваринами (лисицею, бродячими собаками, котами, сірими воронами, сороками та іншими), що, в свою чергу, може призвести до погіршення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зважаючи на те, що в зимовий період вищезазначені хижі та шкідливі тварини в основному мешкають біля населених пунктів, тому, з метою безпеки населення, запобігання захворюванню сільськогосподарських та інших свійських тварин від такої небезпечної хвороби як сказ, користувачі мисливських угідь проводять відстріл шкідників в основному біля населених пунктів.
Також у Законопроекті після слова «звірів» автори пропонують додати слова «збирання яєць, добування потомства мисливських видів тварин із гнізд, переміщення гнізд, лігвищ, розкопування нір, стрільба по зграях птахів й інших скупченнях тварин, використання тварин в якості мішені при навчанні або у змаганнях зі стрільби, облавне полювання «котлом», «підковою», випалювання рослинності в місцях концентрації тварин».
Запропонованими змінами допускається вільне трактування норм Директиви Ради Європи від 21.05.1992 № 92/43/ЄЕС, зокрема, заборона на стрільбу по зграях птахів та інших скупченнях тварин, облавне полювання «котлом» та «підковою», оскільки такої заборони в Європі не існує.
Також, неприпустимою є заборона у запропонованому проекті Закону щодо «знаходження мисливця з рушницею під час загону на полюванні».
Облавне полювання проводиться групою мисливців, які мають особисту цінну мисливську зброю, яка є предметом підвищеної небезпеки і яку заборонено передавати іншим особам та залишати без нагляду.
При облавному полюванні група мисливці стає на стрілецьку лінію, а інша виконує роль нагоничів. Потім мисливці міняються місцями. Питання, де повинні залишати зброю нагоничі?
Більше того, іноді мисливська тварина, на яку проводиться полювання, виходить з облави і йде в протилежному напрямку від стрілецької лінії. У такому випадку законодавчо дозволена стрільба в облаві кулями з гладкоствольної зброї, бо коли поранена мисливська тварина, наприклад кабан, йде у бік загоничів – вона стає небезпечною і несе потенційну загрозу здоров’ю мисливця, тому, заборона рушниці в загоні, як засобу самозахисту є вкрай небезпечною.
Що стосується вилучення вовка зі списку хижих шкідливих тварин, тобто заборони його відлову та відстрілу під час полювання на інші види мисливських тварин, а також полювання на нього за спеціальними дозволами не в мисливський сезон, то ми вже неодноразово писали у нашому журналі про негативні наслідки таких законодавчих змін. Україна є лідером серед країн Європи за щільністю вовка у мисливських угіддях. Його чисельність у кілька разів перевищує оптимальну і обмеження щодо регулювання його популяції в Україні призведе до ще більшої його чисельності й відповідно шалених збитків, яких він завдає як мисливському господарству, так і селянам, вдираючись на їхні подвір’я, ріжучи худобу і нападаючи на людей.
За матеріалами сайту http://www.ekoinform.com.ua/