Про підприємство

Коротка характеристика підприємства

 

ДП «Тростянецький лісгосп» розташований в південно-східній частині Сумської області на території Тростянецького, Охтирського, Великописарівського районів. Природні умови цих районів обумовлені їх географічним положенням і ландшафтною структурою території. Вважається, що кліматичні умови Сумської лісостепової області західних відрогів Середньо руської височини відрізняються вищою континентальністю в порівнянні з іншими областями лісостепової зони України.

001

 

За даними багаторічних досліджень (метеоспостережень) Красно- Тростянецької лісової науково-дослідної станції середньорічна температура дорівнює 6,9°С, середня температура січня -7,1 °С, липня 19,9°С. Але коливання температури можуть бути значними (від -36,9°С взимку до 37,2°С влітку).

Тривалість вегетаційного періоду (з середньою температурою вище 50С) становить 199 днів, триваючи з 9 квітня по 25 жовтня. Середня річна кількість опадів 588 мм., але може змінюватися від 322мм. (1953рік) до 805мм. (1933рік). На період вегетації припадає в середньому 60% річних опадів. Середня висота снігового покриву 18см. Ґрунти дібровних масивів — лісові суглинки (темно-сірі, сірі та світло-сірі в залежності від умов рельєфу). Переважний тип лісу тут свіжа кленово-липова діброва. Соснові ліси виростають на піщаних терасах лівого берега річки Ворскли та її протоків.

Загальна площа лісгоспу — 21961 га. ДП «Тростянецький лісгосп» був організований в 1936 році і до його складу входило 6 лісництв загальною площею 15400 га. На даний час лісгосп складається з 5 лісництв, цеху переробки деревини, дільниці переробки деревини, автотранспортного цеху і нижнього складу. Основним напрямком господарювання в лісгоспі є лісогосподарське виробництво.

Загальний запас усіх деревостанів ДП «Тростянецький лісгосп» — 5908 тис.мЗ, в тому числі стиглих і перестиглих — 944 тис. мЗ. Середній вік насаджень — 76 років. Клас бонітету — 1,3. Повнота — 0,73. Середня зміна запасу на 1 га — 3,8 мЗ.

Основні лісоутворюючі породи:

хвойні -4416 га;

твердолистяні — 15092 га;

м’яколистяні — 853 га

Разом-20361 га.

002

003

 

Кількість наукових об’єктів — 160, загальною площею 500 га. Площа заповідних об’єктів — 1217,6 га. В 2010 році лісгосп заготовив 47,5 тис.мЗ деревини, в тому числі від РГК — 31,8 тис.мЗ. Посаджено 90 га лісових культур на землях ДЛФ та 14 га лісових культур на землях непридатних дляс/г використання. План лісовідновлення на 2011 рік — 64 га, захисного лісорозведення — 10 га.

Середньомісячна чисельність працівників лісгоспу в еквіваленті повної зайнятості за І квартал 2011 року — 218 чоловік. Середньомісячна заробітна плата працівників в еквіваленті повної зайнятості — 2771 грн. Реалізація складає 6078 тис.грн. Реалізація на 1 працюючого в еквіваленті повної зайнятості — 27881 грн. Середня ціна 1 мЗ знеособленої реалізованої лісопродукції без ПДВ — 466 грн.

Структура управління

Структура управління — це упорядкована сукупність взаємозв’язаних елементів системи, що визначає поділ праці та службових зв’язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у систему управлінської структури, виражається в схемі й параметрах структури управління, штатному розкладі, певному співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління, положеннях про відділи та служби, у системі підпорядкування і функціональних зв’язків між персоналом управління.

Головне призначення організаційної структури — забезпечити ефективну діяльність управлінського персоналу. До його складу на підприємстві входять: керівник підприємства, керівники підрозділів, фахівці, обслуговуючий персонал (технічний). Структуру управління за горизонталлю поділяють на окремі ланки, а по вертикалі — на ступені управління.

Ланки управління становлять організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, служби, групи), кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці та її кооперації при опрацюванні, прийнятті та реалізації рішень. Ланки управління взаємозв’язані прямими і зворотними зв’язками за горизонталлю і вертикаллю.

Ступінь (рівень) управління — це сукупність управлінських ланок, які перебувають на відповідному ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підрозділів знизу доверху. Сукупність ланок управління (структурних підрозділів), об’єднаних за ознакою подібності виконуваних функцій, утворює службу управління (економічну, комерційну, інженерну тощо).

На державному підприємстві «Тростянецький лісгосп» застосовується лінійно-функціональна структура управління. В її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за функціями (виробництво, постачання і збут, бухгалтерський облік, фінансування тощо). За кожною з цих функцій формується лінійна система служб, Що пронизує все підприємство зверху донизу: від директора через відділи і лісництва, цехи з їхніми начальниками до майстрів та бригадирів.

Лінійно-функціональна структура управління має певні переваги: простота керівництва, відсутність дублювання функцій та ін.

Однак забезпечити необхідну пристосованість підприємства до мінливого ринкового середовища цей вид організаційної структури управління неспроможний. У ньому надто складна передача інформації між функціональними підрозділами, як і процес прийняття рішень загалом. Це обумовлено тим, що проблеми обговорюються по всьому ієрархічному ланцюжку знизу вверх і в кожному підрозділі. При цьому багато інформації перекручується або втрачається при переході від одного рівня управління до іншого, від одного функціонального підрозділу до іншого. На кожному рівні управління втрачається або перекручується від 8 до 15% управлінської інформації. Окрім того, ця структура є сильним джерелом виробничого бюрократизму. Будь-яка новація, яка з певних причин не влаштовує ту чи іншу службу, може бути знищена численними узгодженнями.

ДП „Тростянецький лісгосп» — адміністративно-господарська одиниця, яке підпорядковується Сумському обласному управлінню лісового та мисливського господарства і має в своєму розпорядженні лісовий фонд, кадри, і матеріально-технічні засоби. Підприємство на основі річних і перспективних планів здійснює комплекс лісовідновних, лісогосподарських і меліоративних робіт, охорону і захист лісу, підготовляє і передає лісозаготівельним підрозділам лісосічний фонд і контролює рубки лісу ; організовує побічні користування, часткову переробку і оброблення деревини та іншої лісової продукції; здійснює облік змін у лісовому фонді, облік лісового прибутку тощо.

ДП „Тростянецький лісгосп» очолює директор, якого призначає на посаду вищестояща організація. Директор керує всією діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на підприємство завдань. Компетенція інших керівників встановлюється директором. Рішення соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються за участю трудового колективу.

Служби підприємства представлені такими відділами:

— планово-економічний відділ — глибокий аналіз результатів і на цій основі розробки планів, які забезпечують високу ефективність виробництва. Відділ готує матеріали для роботи всіх структурних підрозділів;

— лісовий відділ займається питаннями функціонування лісогосподарського виробництва, а саме, розробляє грошово-матеріальну оцінку лісосіки, складає проекти лісових культур, розробляє і складає проекти щодо охорони і захисту лісів;

— відділ збуту — займається збутом продукції на зовнішній і внутрішній ринок.

— віллі кадрів. Завдання відділу кадрів є забезпечення лісгоспу

кваліфікованою робочою силою, правильне використання старих досвідчених кадрів та молодих спеціалістів;

— бухгалтерський відділ;

Основними завданнями бухгалтерії є облік, аналіз і контроль за необоротними активами, за оборотними активами, заправильними і економними витратами ресурсів, за власним капіталом, за мірою праці та її оплати, за довгостроковими зобов’язаннями, за коштами, рахунками та іншими активами, за формуванням заходів і результатів діяльності підприємства і забезпечення наявності первинної документації щодо кожної господарської операції та своєчасної обробки первинних документів, яка б дала змогу в будь який час визначити кількість, термін надходження і витрат сировини та матеріалів, випуск готової продукції та її реалізація і інше.

Основною структурною одиницею лісового господарства є лісництво — виробничо-територіальна одиниця у лісовому господарстві, яка входить до складу лісгоспу. До основних робіт, які проводять на території лісництва належить догляд за лісом і його охорона; сівба і садіння лісу; вирощування садивного матеріалу в розсадниках; захист лісу від шкідників і хвороб; боротьба з лісовими пожежами і самовільними рубками; підготовка стиглого лісу до рубання; сприяння природному лісовідновленню; регулювання побічного користування в лісі; виготовлення товарів народного споживання. Очолює лісництво лісничий.

В свою чергу лісництво поділяється на майстерські дільниці. В кожному лісництві ДП „Тростянецький лісгосп» є 2-3 майстерські дільниці. Майстер лісу організовує та безпосередньо здійснює контроль за всіма роботами по лісогосподарському та лісокультурному виробництву у лісових обходах, охороною лісу, технікою безпеки при проведенні робіт в лісі. До складу майстерської дільниці входить по 3-6 лісових обходів.

Історична довідка

Заснування Тростянця збіглося з новою хвилею заселення цих земель у середині XVII століття переселенцями з заходу України. До цього часу межиріччя Псла і Ворскли являло собою первісний Лісостеп. Сучасні урочища цього регіону – залишки досить великих лісових масивів, які ще до середини XVII століття безперервними смугами тяглися вздовж річок. Ліси виконували військові функції, були „великими фортецями”.

У середині XVII століття ліси по Ворсклі були обов”язково заповідними, а в 1659 році – видано царський указ „О не отводе на будние стены лесов никому ни по каким указам”. Незважаючи на це, у зв”язку з інтенсивною колонізацією поворсклянського краю, почалось інтенсивне винищування лісів.

Винищення лісу було тісно пов”язане і з винокурними заводами. А будівництво 1846 року в Тростянці цукрового заводу збільшило споживання лісу на дрова і декілька разів.

Залізниці, що будувалися в другій половині минулого століття, також потребували лісу.

Перше лісовпорядження дачі „Красне” проведене в 1886 році на площі 6 тис.га. При цьому була розбита квартальна мережа і організовано два господарства: головне – з пануванням дуба, і тимчасове – куди ввійшла решта порід. Обіг рубок було встановлено терміном у 80 років. У дубовому господарстві планувались поступові рубки і природне поновлення дерев. У тимчасовому – суцільно-лісосічні рубки та створення соснових культур після суцільного корчування і тимчасового сільгоспкористування. Обсяг щорічного користування становив 49 десятин. Поступові рубки не дали позитивних результатів. При першій ревізії лісовпорядження в 1896 році два господарства було об”єднано в одне з обігом рубки у 80 років, суцільно-лісосічними рубками та створенням лісових культур після суцільного корчування і тимчасового сільгоспкористування. Обсяг головного користування – 59 десятин.

Другою ревізією в 1906 році було встановлено 100-річний обіг рубки. Окрім створення культур після корчування, запроектовані посіви жолудів дуба на лісосіках, що відновилися природно.

Що таке Тростянецький лiсгосп – це минуле, сучасне i майбутне Тростянецьких лiсiвникiв, це ввiрець як треба любити лiс i взагалi природу.

Тростянецький лiсгосп Сумського обласного управління лісового господарства знаходиться у пiвнiчно схiднiй частинi лiвобережного лiсостепу України. Вiн був утворений у 1936 роцi з шести лiсництв. На сьогоднi вiн нараховує п”ять лiсництв i має за­гальну площу 22 т.га Угiддя Тростянецького лiсгоспу розкину­лись в трьох адмiнiстратiвних районах. Значна частина лiсiв 18 т.га знаходиться в Тростянецькому адмiнрайонi, решта 3,8т.га в Охтирському, а 0,2т.га – у Велико-Писарiвському.

Основними напрямками господарювання в лiсгоспi є не про­мислове, а саме лiсогосподарське.

Це i не дивно : ще здавна лiси Тростянеччини привертали до себе увагу спецiалiстiв, учених не тiльки нашої Крїни, а також iнших. Тут на Тростянеччинi, чудовi мiсця, через нашi лiси несе свої води екологiчно найчистiша рiчка лiвобережної частини України – Ворскла,тут протiкаї іїпротока Боромля де на ії берегах щороку проводиться фестиваль мистецтв України, який має назву “Боромля”. Чарiвно красивим стало шатро Тростянецьких лiсiв дякуючи турботливим людским рукам. З поколiння в поколiння передається досвiд кращих традицiй лiсiвникiв Тростянетчини.

Першi лiсовi культури в Тростянцi з”явилися в 1853 роцi, а вже в 1884 роцi сосновi насадження були визнанi зразковими.

За успiшне розведення лiсових порiд на великих площах лiсiвн­ики Тростянетчини були вiдзначенi Золотою медалью, грошовою премiєю, а також запрошенi до участi в сiльскогосподарських вис­тавках.

В 1886 роцi члени VI Всеросiйського лiсового з”їзду вiдвiдали цi насадження, про що свiдчать i стаття А.Л.Толвiнського у лiсовому журналi. I ось нова висока вiдзнака, в 1887 роцi. На Всеросiйськiй сiльскогосподарський виставцi Тростянецькому лiсництву, так нази­вався в той час лiсгосп, вдруге присуджена золота медаль – “За успiшне розведення лiсових порiд у великих розмiрах.”

Майже тридцять рокiв тому тут у Тростянцi, була проведена конференцiя з участю фахiвцiв з усiх республiк колишнього союзу РСР.

Учасникiв ії цiкавило бiльш вузьке питання – дiбрiвне господарство.

Ну це минуле, а сьогоднi, в перiод великих життевих потрясiнь, в тому числi й економiчних, економiчний вихiд iз скрути бачиться в новому пiдходi до ведення лiсового господарства, постiйному його вдосконаленнi. Лiс має трудитись для блага людини бiльш нiж будь, коли ранiше, але це не повинно привести до його виснаження. Шлях до вирiшення цього питання проходить через систему спецiальних дослiджень, впровадження нових цiнних видiв дерев та чагарникiв певного цiльового призначення.

Унiкальнiсть Тростянецьких лiсiв полягає в тому, що тут вже нагромаджено бiльш, нiж сторiчний досвiд успiшного вирощування де­ревних порiд – iнтродуцентiв, доведено доцiльнiсть їх бiльш широ­кого введення в лiсовi культури.

Тобто лiси Тростянеччини збагаченi породами дерев, якi тут ранiше не росли. А саме: дуб пiвнiчний, горiхи: чорний, манчжурский, сiрий, грецький, бархат амурський – це листянi породи дерев, Але вiдмiнно зарекомендували в наших лiсах i хвойнi: сосна Веймутова,сосна: чорна, кримська, австрийська, модрина, дугласiя Мензiса.

Можливо, дехто спробує заперечити: навiщо мовляв втручатися у справи природи, коли у неї своя лабораторiя, можливостi, вибiр? Але це не так, йдеться про безумовне збереження ії багатств, су­воре дотримання законiв, пошуки ії кращих методiв. I те, що за 70 рокiв рiчний прирiст деревини на кожному гектарi збiльшився майже у три рази, а це означає, що ми щорiчно отримуємо 90 т/м3 при­росту деревини – факт, який позитивно характеризує роботу наших лiсiвникiв.

Саме богатi лiсокультурнi традiцiї i дозволили створити в Тростянцi лiсову дослiдну станцiю, першими спiвробiтниками якој були учнi академiка Г.М.Висоцького, А.Б.Жукова, П.С.Погребняк, П.К.Фальковский.

Богато дає нашим лiсам поеднання фундаментальних знань нау­ковцiв з досвiдом, невтомнiстю, любов”ю до природи працiвникiв лiсгоспу. В спiвдружностi з науковцями в лiсгоспi прово­дяться планомiрнi роботи для створення насiнневої бази, як мiсце­вих порiд, так i багатьох iнтродуцентiв.

Лiсгосп має двi теплицi, де вирощується прищепи сосни чорноє, звичайної, Веймутової iз закритою корневою системою, а також щепимо цi породи; методом черенкування вирощуеться туя за­хiдна, колоновидна, самшит, ялiвець та iншi декоративнi породи.

Ще чим знаний лiсгосп, це тим, що на територiї його на площi 7га,створений дендропарк в якому росте майже 300 видiв рiзних дерев. ВНескучанському лiсництвi Парк-пам”ятник садово-паркового мистецтва Всеукраїнського значення. Вiн був закладений ще у ХIХ столiттi.

Але щорiчно ми поновлюємо лiс на площi понад 100га, не зменшили об”єми рубок пов”язаних з веденням лiсового господарства, ведем рубкиголовного користування по 31 т.м3.

Комментарии закрыты